Бронхоскопія (фібробронхоскопія, ФБС) – це метод дослідження, що дає змогу візуально оцінити стан верхніх і нижніх дихальних шляхів, а також провести лікувальні маніпуляції. Процедуру проводять за допомогою спеціального зонда (бронхоскопа), оснащеного камерою, підсвічуванням і маніпуляторами. Бронхоскопія дає можливість діагностувати запальні процеси, пухлини, виразки, побачити і видалити сторонні тіла, очистити бронхи від слизу тощо. Сьогодні вона широко використовується в клініках по всьому світу. До речі в Дніпрі зробити бронхоскопію можна в клініці «JMC», посилання на сайт: https://jmc.org.ua/ru/bronxoskopiya.
Достовірність бронхоскопії становить 97%. Така точність зумовлена багаторазовим збільшенням зображення під час дослідження та функцією запису отриманих даних, що допомагає лікарям навіть після закінчення обстеження ретельно вивчити всю отриману інформацію про стан дихальної системи пацієнта.
Які типи бронхоскопії існують?
Залежно від мети проведення бронхоскопія може бути діагностичною та лікувальною. У першому випадку основними завданнями фахівців стають:
- огляд дихальних шляхів;
- забір біологічного матеріалу для подальшого гістологічного або цитологічного дослідження;
- виявлення можливих причин кашлю, кровохаркання, порушеного дихання та інших скарг пацієнта.
Суть лікувальної бронхоскопії полягає в проведенні маніпуляцій для полегшення стану пацієнта. Під час такої процедури можна:
- зупинити кровотечу;
- витягти чужорідне тіло;
- видалити мокротиння;
- ліквідувати новоутворення;
- провести санацію дихальних шляхів;
- доставити лікарський препарат безпосередньо у вогнище запалення.
Залежно від типу обладнання, виділяють жорстку і гнучку бронхоскопію. У першому випадку лікарі використовують жорсткий бронхоскоп, який дає змогу проводити активні дії в дихальних шляхах. Процедура проводиться тільки під наркозом і частіше використовується для видалення сторонніх тіл, зупинки сильної кровотечі тощо.
Гнучка бронхоскопія виконується за допомогою м’якого бронхоскопа, який робить маніпуляцію набагато делікатнішою. Таке втручання може проводитися без наркозу. Воно частіше використовується для первинного огляду слизової оболонки, а також взяття біопсії.
У яких випадках призначають бронхоскопію
Бронхоскопія є складним дослідженням і проводиться тільки за наявності вагомих показань:
- підозра на наявність стороннього предмета в просвіті дихальних шляхів;
- часті рецидиви гострих бронхітів, трахеїтів, ларингітів;
- поява домішок гною або крові в мокротинні;
- підозра на кровотечу в будь-якому відділі дихальних шляхів;
- підозра на доброякісні або злоякісні процеси;
- сумнівні результати рентгенографії легень;
- хімічні або термічні опіки дихальних шляхів.
Лікувальна бронхоскопія показана в разі сторонніх тіл, дрібних доброякісних пухлин легень, кровотеч тощо. Вона також призначається в разі важких запальних процесів, оскільки дає змогу прицільно обробляти уражені ділянки розчинами лікарських препаратів.
Протипоказання до бронхоскопії
Можливими протипоказаннями для проведення дослідження є:
- важка форма аритмії, що не піддається терапії;
- виражена дихальна недостатність, яку дослідження може посилити;
- загальний важкий стан пацієнта;
- стеноз (звуження) гортані;
- індивідуальна непереносимість анестетиків;
- аневризма аорти;
- інфаркт або інсульт, перенесений менш ніж за 6 місяців до процедури.
У пацієнтів, які страждають на легеневу гіпертензію, ниркову або печінкову недостатність, а також людей з низьким згортанням крові процедуру проводять з величезною обережністю. Також рекомендується відкласти бронхоскопію в разі вагітності, активної фази бронхіальної астми, в період менструацій, при загостреннях психоневрологічних патологій.
Переваги та недоліки бронхоскопії
Основними перевагами методики є:
- висока інформативність;
- можливість оцінки стану дихальних шляхів у режимі реального часу;
- запис даних з камери для подальшого вивчення, зокрема іншими фахівцями;
- широкий спектр виявлених патологій;
- можливість виконання лікувальних маніпуляцій.
Головний недолік процедури – це її складність. Введення трубки в дихальні шляхи вимагає від лікаря великої майстерності. Крім того, бронхоскопія вимагає ретельного знеболювання, в ідеалі – наркозу.
Підготовка до бронхоскопії
Для отримання максимально точних результатів дослідження пацієнт повинен дотримуватися алгоритму підготовки до бронхоскопії.
Процедура має виконуватися строго натщесерце. Останній прийом рідини допускається не менше, ніж за 6 годин до дослідження, а їжі – не менше, ніж за 12 годин. Лікарі рекомендують прийняти заспокійливий препарат увечері напередодні процедури, щоб як слід виспатися перед діагностикою.
У день візиту в клініку не можна палити, вживати алкоголь і деякі лікарські препарати (точний перелік заборонених медикаментів можна отримати у фахівця). Необхідно заздалегідь повідомити лікаря про всі прийняті ліки і випадки алергічної реакції, особливо на препарати і продукти харчування.
Перед призначенням процедури лікарі проводять стандартний комплекс обстеження, до якого входять ЕКГ, аналізи крові, сечі, тест на згортання і деякі інші заходи.
Якщо йдеться про екстрену бронхоскопію, яку проводять за життєво-важливими показаннями, наприклад, для вилучення чужорідного тіла, ретельною підготовкою можна знехтувати.
Як роблять бронхоскопію легень
Бронхоскопія потребує ретельного знеболювання. В ідеалі це має бути короткочасний наркоз, під час якого пацієнта занурюють у керований медикаментозний сон. Під час процесу стан людини контролюється лікарем-анестезіологом. Якщо з тих чи інших причин доводиться обмежитися місцевою анестезією, знеболювальний розчин у вигляді спрею вводиться в носові ходи. У момент впорскування необхідно зробити глибокий вдих, щоб препарат потрапив у носоглотку і глотку.
Через 5-10 хвилин людина відчуває оніміння глотки. Після цього лікар вводить в один із носових ходів гнучкий ендоскоп і просуває його дихальними шляхами. У процесі пацієнт відчуває нудоту, позиви на блювоту і сильне бажання відкашлятися. Щоб зменшити ці відчуття, необхідно глибоко і рівномірно дихати. Тривалість процедури залежить від її мети. Крім безпосереднього огляду слизової оболонки дихальних шляхів, лікар може виконати:
- біопсію слизової оболонки або пухлини; процедура виконується за допомогою спеціальних щипців або скарифікатора;
- змив зі стінок бронхів: допомагає уточнити збудника в разі пневмонії та бронхіту, виявити атипові клітини тощо; через ендоскоп у бронх вводять невелику кількість фізіологічного розчину, який потім відсмоктують і поміщають у стерильний посуд;
- бронхоальвеолярний лаваж: у дрібні бронхи і легені вводиться і потім забирається 100-250 мл фізіологічного розчину; великий об’єм рідини дає змогу промити навіть альвеоли (кінцеві відділи легень);
- санацію трахеобронхіального дерева: лікар відсмоктує слиз, що скупчився в дихальних шляхах;
- видалення дрібних доброякісних пухлин, поліпів, сторонніх тіл;
- зрошення слизової лікарськими розчинами, зокрема для зупинки кровотечі.
Жорстка бронхоскопія проводиться тільки під наркозом. Пацієнт лежить на спині із закинутою назад головою, а лікар вводить жорстку трубку з оптикою в дихальні шляхи. Цю процедуру сьогодні використовують рідше через ризик пошкодження тканин. Вона необхідна при звуженнях дихальних шляхів, коли неможливо якісно виконати обстеження гнучким бронхоскопом.
Що виявляє бронхоскопія
У процесі бронхоскопії лікар оцінює стан слизових оболонок органів дихання, визначає і фіксує такі параметри, як забарвлення, розмір, характер покривів дихальних шляхів.
Дослідження дає змогу виявити різні патології:
- запальні вогнища;
- набряк слизової оболонки;
- вогнища дегенерації;
- злоякісні та доброякісні пухлини;
- ознаки пневмонії;
- вроджені аномалії;
- анатомічні дефекти, що виникли внаслідок травм, захворювань тощо;
- сторонні тіла.
Результат
Результат дослідження оформлюють у вигляді висновку, який надають пацієнту через 2-3 дні після завершення процедури. У ньому детально описуються всі виявлені зміни. До висновку додається відеозапис процедури в цифровому вигляді.
Реабілітація
Після закінчення дослідження пацієнт може деякий час відчувати оніміння, яке здебільшого минає протягом 30-60 хвилин. Перші 1-2 години після дослідження людина залишається під наглядом медиків, а потім може вирушати додому.
Для попередження можливих ускладнень бажано після закінчення дослідження:
- не курити щонайменше добу, включно з електронними сигаретами та іншими аналогічними пристроями;
- не пити, не їсти перші 3-4 години;
- не сідати за кермо протягом 8-9 годин;
- не піддавати організм важким фізичним навантаженням перші 1-2 доби.
Які можуть бути наслідки бронхоскопії?
Ускладнення після бронхоскопії розвиваються вкрай рідко. У деяких випадках може спостерігатися аритмія, прискорений пульс, осиплість голосу. Як правило, в перші 1-2 дні пацієнта турбує кашель із помірною кількістю слизового мокротиння.
Зрідка трапляються запальні ускладнення, що виникли під час потрапляння хвороботворних мікроорганізмів у дихальні шляхи. Ще рідше пацієнти стикаються з кровотечею (зазвичай під час проведення біопсії), а також із пошкодженням стінки бронха. Якщо процедуру виконує досвідчений лікар, ризик ускладнень мінімальний.
Таким чином, бронхоскопія – це досить складне обстеження. Дуже важливо, щоб фахівець, який виконує дослідження, досконально знав усі нюанси процедури. Важливо не тільки знати, як проводять бронхоскопію в дорослих пацієнтів і дітей, а й враховувати індивідуальні анатомічні особливості дихальних шляхів, стан бронхів, легень і організму загалом. Саме тому так важливо провести попереднє обстеження. Спеціаліст не тільки скоригує свої дії відповідно до результатів, а й приділить увагу найбільш важливим зонам.
